Різновиди й типи підключення до Інтернету
Інтернет — всесвітня комп’ютерна мережу для зберігання і передачі різної інформації. Його спільне призначення — обмін інформацією на значні відстані за лічені секунди. Геніальний винахід покращило якість життя мільйонів людей цивілізованого світу, яке використовує його як для розваг, так і для роботи. Вільний доступ до всіх видів Інтернету дозволяє керувати будь-якими компаніями на відстані.
Основні види підключення до Інтернету
Для виходу в онлайн існують декілька методів, що відрізняються між собою підключенням, швидкістю передачі інформації, тарифами за користування. Якість зв’язку залежить не тільки від використовуваних потужностей пристроїв, але і від взаємодії постачальників цієї послуги – організацій, які називаються провайдерами.
Доступ в Інтернет буває різний, і споживачі обирають послуги одного з численних провайдерів, кількість яких з кожним днем збільшується. У великих містах у мешканців є великий вибір операторів і методів зв’язку, в невеликих населених пунктах різноманітність не так велике.
Види доступу в Інтернет
Доступ до Інтернету буває провідним і безпровідним. Підключення з протягуванням кабелю — найдешевший тип налаштування мережі в багатоповерховому будинку. В під’їзді багатоквартирного будинку встановлюють комутатор, який з’єднаний зі станцією провайдера. До абонента простягається вита пара безпосередньо до комп’ютера або до домашнього роутеру.
Цей метод дозволяє підключити абоненту потрійний пакет послуг (Інтернет, телебачення та телефон). Співвідношення ціна/якість у цього виду найвигідніша.
Переваги кабельної мережі:
- надійність і висока швидкість передачі даних;
- цілодобовий доступ до всесвітньої мережі;
- простота підключення і налаштування;
- незалежність від модему або іншого додаткового обладнання;
- можливість обмінюватися будь-яким контентом з іншими користувачами.
Зверніть увагу! Бездротові мережі проводять переважно у великих містах.
Онлайн-доступ без кабелю налаштовується через спеціальну антену. Підключення без використання проводів можливо через супутниковий, стільниковий, телефонний зв’язок або через радіохвилі. Це зручно для підключення в важкодоступних місцях, для мобільності пристроїв. Після певних налаштувань користувачеві залишається тільки ввести пароль.
Цікаво! Більшість споживачів, які проживають у приватних будинках, має єдиний доступний метод настройки Інтернету — модемне з’єднання.
Тип підключення до мережі Інтернет: які бувають варіанти
Кожен зі способів підключення має свої переваги й недоліки, тому користувачі вибирають доступ до мережі в залежності від власних потреб і переваг. Налаштувати можна через супутники зв’язку, радіоканали, кабельне телебачення, телефон, стільниковий зв’язок, спеціальні оптико-волоконні лінії або електропроводу.
Кабельне з’єднання — це найпопулярніший тип онлайн-доступу, де застосовуються два з’єднання: вита пара і оптичний кабель. Висока швидкість Інтернету можлива за рахунок оптичних ліній зв’язку. До будинку проводиться оптоволоконний кабель, де сигнал передається з допомогою лазерного випромінювання, яке слабо затухає на великих відстанях.
У квартиру або офіс проводиться кабель, по якому надходить сигнал Інтернету:
- вита пара (мідний дріт), що підключається до комп’ютера, роутеру або;
- оптичний кабель, що підключається до розподільного пристрою. З цього кабелю можна отримувати послуги Інтернету, телефону, телебачення.
Кабельне підключення має два варіанти: локальне і віртуальне. Локальна мережа об’єднує комп’ютери, встановлені в одному приміщенні, які можуть зв’язатися з Інтернетом через єдину точку доступу модему, маршрутизатора, мережевого адаптера.
Провайдер присвоює окремий IP-адресу, і всі комп’ютери є однією мережею, що має вихід в Інтернет. IP-адреса — це унікальний ідентифікатор, яким володіє кожен вузол в локальній мережі. Доступ до мережі Інтернет буває з динамічним та статичним IP.
- Динамічна IP-адреса дійсна протягом обмеженого часу та використовується в мережах, де комп’ютери часто переналаштовуються.
- Статична IP-адреса має прив’язку до фізичного місцезнаходженням і не змінюється протягом кількох місяців або років.
- Віртуальна мережа VPN — це група мереж або комп’ютерів, зв’язаних один з одним через Інтернеті поверх іншої мережі.
Зверніть увагу! Обмін даними між комп’ютером абонента і сервером провайдера зашифровується для підвищення їх безпеки.
Для входу в віртуальну приватну мережу потрібно знати адресу сервера, логін і пароль. Підключитися можна звідки завгодно. Існує кілька різновидів системи захисту.
- PPTP підходить для дому та бізнесу, оскільки не потрібна установка додаткового обладнання, достатньо дешевого і простого додатка.
- L2TP діє подібно PPTP, різниця між ними у захисті та збереженні даних.
- IPsec може бути застосований на додаток до інших протоколах, щоб підвищити захист мережі.
- SSL і TSL використовуються в онлайн-продажах та надають захист від браузера до сервера з додатком.
Підключення, де користувачеві потрібно знати лише логін і пароль, вважаються найпопулярнішими. В інших варіантах потрібно знати адресу сервера, що надається оператором зв’язку.
Комбіноване підключення об’єднує кілька видів налаштування послуг провайдера. VPN — головний тип підключення, динамічний або статичний IP — додатковий. Такий спосіб вважається складним і використовується рідко.
Цікаво! В деяких місцях кабельне підключення окремою лінією до мережі буває економічно невигідно. У цьому випадку налаштувати доступ до Інтернету можна за допомогою телефонної лінії. Існують два типи підключення: ADSL і Dial-Up.
Dial-Up — застарілий тип установки, оскільки при виході в Мережу телефонна лінія залишається зайнятою, швидкість зв’язку невисока. Але в деяких регіонах такий вид домашнього Інтернету вважається єдиним можливим.
ADSL— більш сучасна технологія в порівнянні з Dial-Up, яка надає по телефонних лініях високошвидкісний доступ до Інтернету і при цьому не завантажує її. Для зв’язку використовується модем. Телефонний кабель підключається до солітера, а до нього — домашній телефон і ADSL-модем. xDSL модем дозволяє отримати високошвидкісний доступ до Internet. Мінусом є високий тариф.
Ще однією зручною системою підключення до Інтернету є налаштування доступу через телевізійний кабель DOCSIS. Абонент платить одній фірмі за дві послуги. Від кабелю сигнал надходить через сплітер до телевізора і модему, підключеного до ПК або до роутера.
Мобільна мережа по популярності знаходиться на другому місці після кабельного підключення. Особливо популярною вона стала зі зростанням загальнодоступності смартфонів і планшетів. Плюс цього виду з’єднання — свобода доступу до Мережі при переміщенні, де можна використовувати USB-модем, мобільний роутер або смартфон/планшет в якості модему. Мінуси — низька швидкість та високі тарифи.
Супутниковий онлайн-зв’язок використовується для доступу до Інтернету через спеціальну антену для телебачення. Існує два види супутникового з’єднання — одностороннє (асиметричне) і двосторонній (симетричне). У першому випадку відбувається зв’язок із супутником для прийому інформації, для передачі використовується звичайна зв’язок. Двостороннє приймає і передає інформацію. Радіус покриття цього виду підключення найширший з усіх можливих. Перевага такого з’єднання — можливість доступу до будь-якій точці світу. Сьогодні це найдорожчий вид зв’язку, тому обладнання і тарифи, які не можна порівняти з кабельним підключенням, не всім по кишені.
Wi-Fi — один із сучасних видів зв’язку. Вбудований модуль Вай-Фай є в багатьох електронних пристроях (ноутбуках, мобільних телефонах, телевізорах, планшетах), а в будинках є роутери.
Зверніть увагу! У багатьох громадських місцях включені безкоштовні точки доступу Wi-Fi.
Wi-Max використовують там, де неможливо кабельне підключення в кожному будинку. Це може бути в приватному секторі або в селищах. Для покриття використовуються базові станції, що забезпечують доступ до Мережі в радіусі декількох кілометрів. Послуга Wi-MAX для доступу в мережу Інтернет більш проста, ніж Вай-Фай, але особливого поширення не отримала, тому що не дозволяє досягти високих швидкостей на великих відстанях. Її перевага в тому, що дозволяє будувати локальні мережі без кабелю у великих масштабах.
Права людини на доступ до Інтернету
Інтернет-доступ — одне з прав людини. Інформацію у всесвітній мережі можна знайти з будь-якої галузі науки. Пошукові системи роблять її доступною.
- Соціальні мережі об’єднали однодумців, надавши можливість стати частиною цікавих груп і спільнот. Кожен другий зареєстрований у Фейсбуці, Твітері та ін.
- Завдяки численним послуг можна здійснювати фінансові операції, не виходячи з дому.
Недоліки Інтернету також вагомі:
- комп’ютери, підключені до Інтернету, піддаються вірусним атакам, які завдають непоправної шкоди інформації;
- крадіжка особистої інформації не захищена стовідсотково;
- матеріали шокуючого зміст можуть попадатися на очі, незалежно від бажання.
Якою буває Інтернет? Для одних — це корисний винахід, для інших — ризикове проведення часу. Найбільша його проблема — здатність згладжувати реальний і віртуальний світи, де нереальність може здатися настільки привабливою, що повертатися до життя в офлайні зовсім не хочеться.
Цікаво! З розумним підходом можна використовувати необмежений потенціал Інтернету і триматися подалі від його негативних наслідків.
Інтернет — найкращий засіб спілкування серед людства в реальному часі. Зв’язатися з другом, який знаходиться в іншій частині світу, можна за лічені секунди. До того ж розробники щорічно впроваджують нові види підключення до Мережі, які стають ще швидше і надійніше.