Користувачі вибирають комп’ютерне обладнання, яке приносить найменше клопоту в процесі експлуатації. Ноутбуки і мережеві адаптери всередині них не виняток. Від останніх часто залежить зручність при роботі з Всесвітньою павутиною. Якщо точно знати модель, простіше встановити драйвера, встановити правильні варіанти. І нижче піде мова, як дізнатися, який Wi-Fi адаптер стоїть в ноутбуці.
Всього мережевих адаптерів в ноутбуці буває два — вбудований або дискретний. Остання різновид йде як окремий модуль. Головна перевага — незалежна робота від материнської плати. При поломки комп’ютера це вберігає від додаткових витрат. Дізнаватися все краще заздалегідь.
Найпростіший варіант — вивчити наклейку з задньої кришки. На ній наводиться детальна інформація щодо технічних параметрів пристрою, та комп’ютерне обладнання не виняток.
Зазвичай необхідні відомості розміщуються у графі під назвою Wi-Fi або Wireless. У деяких випадках після відповідної фрази може стояти знак зірочки в лапках. Це означає, що функція встановлюється окремо, сам користувач може вибрати підходящий варіант після покупки ноутбука.
Зверніть увагу! У робочій зоні на клавіатурі пристрою відомості про адаптері теж можуть відображатися. Іноді використовують спеціальні світлові індикатори.
Нижній правий кут робочого столу — ще одне місце, де можна отримати відомості, що цікавлять. Те ж стосується диспетчера завдань. Він допоможе розібратися в тому, як дізнатися, які адаптери Wi-Fi на ноутбуці. Але є й інші варіанти.
Спочатку потрібно відкрити «Пуск», потім в пошуковому рядку набрати поєднання CMD. Після цього відкривається командний рядок, пов’язана з операційною системою Windows. Саме в такому вікні набирається команда, що складається з наступних символів: IPCONFIG/ALL.
Зверніть увагу! На наступному етапі перед користувачем з’являється інформація по всіх мережевих підключеннях, доступним для того або іншого комп’ютера. В розділі «Опис» точно буде вказано, яка мережева карта використовується.
Після введення команди msinfo32 відкривається інструмент, що позначається як «Відомості про систему». Необхідно всього два простих кроки для використання команди:
Переходи здійснюються за такими розділами — «Компоненти» — «Мережа» — «Адаптер».
Користувач побачить опис всіх мережевих карт, використовуваних комп’ютером. Знайти потрібний варіант не складе праці.
Виробники можуть встановлювати різні мережеві адаптери навіть в один і той же ноутбук. Інструкція при подібних обставинах буде максимально простою:
Зверніть увагу! Залишається знайти опис відповідного програмного забезпечення. Порядок дій залишається приблизно однаковим для всіх моделей.
Існують різні програми, які дозволяють побачити опис характеристик, які стали відмінною рисою пристрою. Є як платні, так і безкоштовні версії, вони всі працюють приблизно за однаковим принципом. Єдина різниця в зовнішньому вигляді інтерфейсу.
Це одна з безкоштовних програм, для яких не потрібно навіть установки. Інструкція для розпізнавання потрібних пристрої та драйвери для нього буде виглядати наступним чином:
Підходить як для новачків, так і для просунутих користувачів. Одне робоче вікно, на якому відображаються всі необхідні дані. Як почати користуватися:
Основне завдання — показувати користувачеві всі необхідні відомості про пристроях.
Зверніть увагу! Також допускається додатковий контроль стану. Поділ за сегментами спрощує орієнтацію. Інструкція по використанню та ж, що в попередніх випадках.
Можна визначити модель мережевої карти з допомогою таких позначень, як Device ID, Vendor ID. Такі дані вводяться, коли завантажується BIOS. Один з можливих варіантів для отримання відомостей — додаток під назвою Everest. Тут теж передбачається виконання кількох простих дій:
Зверніть увагу! Всередині нижнього вікна з’явиться так званий «апаратний ID». Після цього варті значення DEV, VEN. VEN — код, по якому і проходить ідентифікація виробників. Код DEV відповідає за ідентифікацію пристрою. Програма легко визначить відомості щодо мережевої карти, після чого користувач побачить їх на своєму екрані.
Найпростіший варіант — використання диспетчера пристроїв. Інструкція, як це зробити:
Коли мова заходить про мережевих картах, у досвідчених користувачів на розум приходять відразу кілька виробників, які стали найвідомішими:
Вони всі завдають свої фірмові знаки на корпуси. Іноді вивчення однієї упаковки достатньо, щоб зрозуміти, яка модель придбана в тому чи іншому випадку.
Проблема, напевно, пов’язана з неправильним драйвером, якщо стали помітні такі «симптоми»:
Зверніть увагу! Головна перевага операційної системи Windows 10 в тому, що практично всі драйвера встановлюються самі автоматично. Хоча їх робота не завжди буває правильною. Але є способи, щоб впоратися з проблемою.
Правильний крок для пошуку відповідного драйвера — відвідування офіційного сайту виробника. Там шукають конкретну модель ноутбука, а потім скачують відповідне програмне забезпечення. Є деякі відмінності між операційними системами Windows 7/8/10, Linux, Ubuntu, тому потрібно вибирати відповідну версію.
Для пошуку можна скористатися сторонніми програмами:
У всіх У них майже однаковий функціонал. Досить завантажити і встановити програму, запустити його.
Офіційний сайт виробника — відповідне рішення для ситуацій, коли придбаний ноутбук, але в комплекті до нього не йде диск з необхідними драйверами. Головне — точно визначитися з самою моделлю комп’ютерного пристрою з операційною системою, яка встановлена у того чи іншого користувача. При помилках у цьому напрямку в роботі з великою ймовірністю з’являються проблеми.
Інструкція по завантаженню та пошуку відповідного драйвера:
Зверніть увагу! Після цього з завантаженням потрібної версії драйвера не повинно виникнути проблем. Швидше за все, для її позначення використовують фрази Wi-Fi Wireless Lan, Wireless.
Щоб почався процес установки, потрібно запустити файл, що має розширення .exe. Через диспетчер пристроїв теж можна вказувати папки, де знаходиться програма. Для всіх ноутбуків інструкція по установці драйверів практично не має відмінностей, хіба що офіційний сайт буде виглядати інакше.
Існує кілька методів для отримання відповіді на це питання:
Важливо! Якщо функція є і підтримується, використовують праву кнопку миші, щоб організувати підключення, якщо ні, то не обійтися без установки драйверів.
Щоб версія драйвера була відповідною, важливо вибрати розрядність системи з максимальною точністю. Варто знати, що 32 і 64 біт — це різні варіанти систем. В останній більше оновлень і інформації в принципі. Без урахування цих факторів драйвер і сам пристрій можуть перестати працювати повністю або частково.
Використання програм з каталогами помітно спрощує пошук необхідних відомостей. І тут існує кілька рішень, кожен користувач вибирає для себе найбільш підходящий варіант.
Якщо в процесі установки потрібного драйвера виникає яка-небудь помилка, зазвичай досить перезавантажити комп’ютер, щоб виправити її. Або можна завантажити інший драйвер, який підходить для даного пристрою.
Зверніть увагу! В деяких випадках потрібно спочатку отримати всі файли з архіву з драйвером і тільки на наступному етапі приступати до установки. Потім залишиться вибрати сам адаптер правою кнопкою миші, перейти до функції оновлення програмного забезпечення до останньої версії.
На вбудований Wi-Fi адаптер в ноутбуці звертає увагу кожен покупець. Завдяки таким пристроям робота в Мережі значно спрощується. Таку назву отримав спеціальний модуль, який може бути спочатку вбудований в комп’ютер або купується окремо. Визначення моделі мережевої карти може знадобитися не тільки при купівлі нового обладнання, але і при перевстановлення системи, виникнення інших проблем, пов’язаних з мережею. Досить самого комп’ютера та доступу до Інтернету для отримання точних відомостей.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy