4G Wi-Fi-роутери з SIM-картою: який краще вибрати

Наразі технологія передавання даних у Глобальній мережі за допомогою вишок стільникового зв’язку розвивається дедалі активнішими темпами. У зв’язку з цим на ринку часто можна зустріти такий пристрій, як роутер із Сім-картою 4G, 3G або 2G діапазону, що має функцію організації ЛВС через WiFi. Такий маршрутизатор може бути як операторський, так і універсальний. Ця стаття докладно описує їхні різновиди і принцип роботи.

4G-роутер із Сім-картою: що це за пристрій

Роутер із функцією встановлення SIM-карти – це пристрій для маршрутизації пакетів даних із можливістю підключення до Інтернету через вишку зв’язку стільникового оператора без використання додаткового периферійного обладнання. Їхній форм-фактор можна розділити на чотири типи:

• Стаціонарні. Мають такі ж геометричні розміри і функціонал, як і звичайні пристрої. Живлення здійснюється від стандартної мережі напруги через DC-адаптер.
• Автономні. Мають дещо менші розміри, ніж стаціонарні, і по праву можуть належати до класу компактних. Напруга живлення для електронних схем здійснюється від вбудованої батареї.
• USB-брелоки. Виконані, відповідно, у вигляді звичайного донгла (як і модем), розміром трохи більше за флешку. Особливістю є те, що під час під’єднання до комп’ютера, ноутбука або звичайного роутера програмно емулюють власне мережеве підключення, а для управління використовують Web-інтерфейс. Слід зауважити, що після проведення налаштування і встановлення в такий пристрій SIM-карти наявність комп’ютера необов’язкова: його можна просто живити від стандартного DC-адаптера 5 вольт, і він працюватиме, роздача WiFi почнеться в автоматичному режимі.

• Стаціонарні промислові. Специфічний клас пристроїв, які виготовляються з елементів із завищеними експлуатаційними вимогами. Відповідно, вони мають високу вартість і в домашніх умовах не використовуються.

Зверніть увагу! Крім роутерів, куди встановлюється “сімка”, також існують репітери сигналу, виконані у вигляді флешки. Саме з цієї причини їх легко переплутати, проте функції їх дуже різняться: маршрутизатор здійснює адресацію пакетів, а ретрансляція – посилення і подальшу передачу (збільшує зону покриття).

Також слід зауважити, що маршрутизатори можуть підрозділятися і на класи за діапазоном частот (швидкості передачі даних):

1. 2G. Одне з найстаріших поколінь мобільних мереж, на сьогодні зустрічається вкрай рідко, оскільки реальна пропускна спроможність обмежена всього лише десятками кілобіт на секунду.
2. 3G. Незважаючи на своє тривале існування, цей діапазон все ще не є морально застарілим, швидкість передавання даних досягає кількох мбіт/сек, що цілком достатньо для перевірки пошти, прослуховування подкастів на низькому бітрейті, а також перегляду відео в низькій якості.
3. 4G. Найсучасніший, перевірений і використовуваний стандарт передачі даних, що забезпечує канал зв’язку до сотень Мбіт/сек, що повністю задовольняє сучасним вимогам до комфортного серфінгу в Інтернеті.
4. 5G. Експериментальна мережа, яка існує, але з низки причин не може бути введена в експлуатацію. Особливістю є теоретичне розширення смуги пропускання до кількох десятків Гбіт/сек.

Що стосується того, на користь якого пристрою слід робити вибір, залежить від конкретного випадку. Так, наприклад, роутер із Sim-карткою 4G і зовнішньою антеною для дачі може знадобитися, коли ділянка або заміський будинок перебуває в зоні доступу для цього діапазону і там планується проживання протягом усього сезону.

Якщо потрібно забезпечити велике покриття WiFi-сигналом, скажімо, кілька офісів, краще використовувати стаціонарні пристрої у зв’язці з підсилювальними антенами (такими як біквадрат, MIMO тощо). Якщо планується подорож на природу або організація виїзних заходів, можна використовувати операторський 3G або 4G Router з автономним живленням, також він підійде для встановлення в автомобіль. Нижче буде розглянуто такі пристрої.

Оскільки домогтися швидкості передавання даних бездротовим каналом, порівнянних із тими, які дають змогу досягти оптоволокно, вдалося порівняно нещодавно, то й роутери для 3G4G – нове явище. Як наслідок, під них розробляються спеціальні тарифи.

Слід зауважити! При виборі пристрою і тарифу до нього обов’язково потрібно звертати увагу на акційні умови, вони зазвичай діють протягом деякого терміну, після чого стають неактуальними і часто непривабливими. Також рекомендується відмовитися від оренди обладнання та придбати власний роутер, якщо це не стосується комплекту для домашнього використання, в таких пристроях зазвичай використовується програмне забезпечення від оператора і провести налаштування на сторонньому софті буває проблематично.

Принцип роботи

Принцип роботи маршрутизатора з SIM-картою загалом ідентичний роутеру зі звичайним дротовим з’єднанням. З боку апаратної частини це можна описати таким алгоритмом:

1. Шлюз для з’єднання з ресурсами Інтернету організовується за допомогою приймально-передавальної частини пристрою згідно з доступним стандартом – 2G3G4G. При цьому аутентифікація відбувається через SIM-карту. Цей порт пристрою називається WAN, йому призначається подвійна адреса: зовнішня і внутрішня.
2. З боку WiFi-інтерфейсу підключаються користувачі, ці інтерфейси входять у лінійку під загальною назвою LAN. Це внутрішня підмережа і один із пристроїв, який має доступ до Інтернету – WAN-порт.
3. Між WAN і LAN організовується особливий механізм динамічного перетворення адрес, ще званий NAT. Він і дає змогу передавати пакети через одну адресу зовнішньої мережі, яку призначено NAT.

Зверніть увагу! Як випливає з принципу роботи, описаного вище, шлюзом для доступу до Інтернету може виступати будь-який під’єднаний до LAN смартфон, у якого є свій вихід у Глобальну мережу. Це необхідно, якщо, наприклад, на рахунку основного пакета маршрутизатора закінчилися гроші. Зробити це просто, необхідно лише в налаштуваннях підключення увімкнути пристрій як роутер, а на іншому обладнанні вказати його як шлюз.

З боку користувача принцип роботи буде виглядати як налаштування і підключення до роутера:

• На початковому етапі необхідно буде підключитися до інтерфейсу маршрутизатора. Залежно від типу це може бути Ethernet-, USB- або WiFi-доступ із відкритим ключем (подробиці завжди описуються в інструкції, що додається).
• Після цього зазвичай автоматично запускається “Майстер швидкого налаштування”, в якому потрібно буде вказати ім’я майбутньої Мережі (SSID), її тип шифрування (WPA2PSK), і ключ (він же пароль). Пристрій для застосування змін має бути перезавантажено.
• На стороні клієнтів у налаштуваннях підключення потрібно вибрати потрібну WiFi мережу, натиснути “Підключити” і ввести пароль. Видачу адрес краще залишити автоматичною.

Переваги та недоліки

Будь-який роутер, крім своєї стандартної функції – надання загального доступу в Інтернет, має деякі додаткові можливості, такі як:

1. організація локальної обчислювальної мережі;
2. створення спільного мережевого ресурсу;
3. особистий додатковий мережевий екран для посилення захисту інформації;
4. набір мережевих інструментів, включно з батьківським контролем;
5. функція перекидання портів.

При цьому для автономних моделей найважливішою перевагою буде незалежність від стаціонарного джерела живлення, використовувати їх можна скрізь, де є впевнений прийом сигналу. Також позитивною стороною є компактність.

До недоліків деяких моделей можна віднести, наприклад, відсутність підключення по Ethernet-порту, що різко обмежує пристрій в універсальності. Також для пристроїв з батареями вагомим фактором є їхній час роботи. Ще одним неприємним моментом для компактних роутерів є істотне обмеження на кількість користувачів, що підключаються, цей показник може бути нижчим за 8, для офісу такий маршрутизатор не підійде.

Популярні моделі

Крім операторських маршрутизаторів існує безліч моделей, які пропонуються на ринку. Їхня перевага полягає в універсальності (це забезпечує прошивка від розробників), оскільки можна встановити SIM-карту будь-якого провайдера. Нижче будуть розглянуті популярні та доступні моделі 4G роутерів.

TP-LINK, модель TL-MR6400. Належить до сегменту пристроїв для організації малої ЛВС, широко використовуваної в домашніх умовах або малих офісах (наприклад, кабінет для конференцій). Обладнаний двома знімними WiFi-антенами з коефіцієнтом посилення 2 dbi, підтримує швидкість передавання даних до 100 Мбітсекунду для 4GLTE і 300 Мбіт у бездротовому діапазоні 2,4 ГГц. Є LAN порти, відсутній WAN Ethernet (тільки бездротовий). Найближчий за характеристиками аналог – Archer MR200.

Zyxel, модель Keenetic LTE. Маршрутизатор, який за модулем стільникового зв’язку орієнтований тільки на мережі стандарту 4GLTE. З іншими стандартами не працює апріорі. Коефіцієнт посилення для двох стандартних дипольних антен 3 dbi, швидкість передачі даних стандартна: мобільні до 100 Мбітсек, WiFi до 300 Мбітсек у смузі 2,4 ГГц. Позитивною якістю є наявність дротових LAN і WAN, є роз’єм USB.

D-Link, модель DWR-921. Потужний однодіапазонний роутер 2,4 ГГц зі швидкістю передавання даних 150 Мбітсек по WiFi і до 100 Мбітсек у мережі стільникового оператора. Заявлений коефіцієнт посилення з двома стандартними антенами становить 5 дБі. Також є провідні інтерфейси, 4 LAN і 1 WAN. Ціна 8000 – 9000 рублів.

ASUS, модель 4G-N12. Стандартний маршрутизатор, що працює в діапазоні частот 2,4 ГГц для WiFi (100 Мбітсек) і підтримує встановлення SIM-карти. Посилення антенами сигналу для внутрішньої мережі становить усього 2 дБі, відсутній дротовий WAN. На передній панелі є хороший індикатор якості зв’язку.

ZTE, модель MF283. Дуже цікавий роутер, який крім основного набору функцій оснащений двома дротовими WAN портами. У бездротовій частині має один модуль 2,4 ГГц для WiFi і плату для роботи зі стандартами 4G3G. Також є роз’єм для встановлення USB пристрою.

Zyxel, модель WAH7706. Їм слід замкнути ланцюжок популярних пристроїв. Це мультибрендовий для стільникових стандартів і дводіапазонний для WiFi-мережі (підтримка як 2,4 ГГц, так і 5 ГГц) автономний портативний роутер, що дає змогу здійснювати одночасне підключення 32 клієнтів. Знімна батарея ємністю 2,8 А забезпечує безперервну роботу протягом 10 годин. Швидкість передачі даних до 300 Мбітсекунду.

Як правильно вибрати вай фай роутер із Сім-картою для дому

Як завжди, у цьому питанні слід виходити із суто індивідуального підходу, оскільки рішення ніколи не буває універсальним. Однак як базові приклади можна навести такі:

1. Якщо треба звільнити мобільний від функції хот-спота в умовах заміського будинку. У цьому випадку слід вибрати автономний пристрій з хорошим запасом ємності батареї. Єдина відмінність між моделями – специфікація у вигляді ліміту кількості користувачів, що підключаються (недорогі роутери підтримують до 8 осіб, дорогі – до 32).

2. Відсутність у зоні досяжності дротової лінії зв’язку. У цьому випадку рекомендується використовувати або стандартні набори, що забезпечують як доступ в Інтернет, так і до домашнього телебачення, або стаціонарні дводіапазонні роутери. За наявності функції під’єднання файлового сховища на USB-флешці такий пристрій цілком може виступати не тільки як шлюз через стільникового оператора, а й як домашній сервер або медіасистема.

3. Створення резервної лінії зв’язку. Як не дивно, але іноді необхідно забезпечити стабільний доступ в Інтернет навіть у домашніх умовах. Тут підійдуть стаціонарні маршрутизатори з наявністю Ethernet WAN-порту. Залежно від того, на якій лінії буде присутній доступ до Глобальної мережі, пристрій буде сам вирішувати, яким чином проводити перетворення адрес.

Як видно з вищеописаного, 4G WiFi-роутер є гідною альтернативою звичній дротовій технології для зв’язку пристрою з Інтернетом. При цьому, незважаючи на компактність таких пристроїв, вони зберігають повноцінний функціонал активного мережевого обладнання, що дає змогу розв’язувати завдання як у малих, так і в корпоративних ЛОМ.