Глобальна мережа «Інтернет» — невід’ємна частина нашого життя. Технології не стоять на місці, розвиваються, з’являються нові протоколи. Використання xDSL-технологій, або звичайного телефону, для доступу в інтернет поступається місце оптоволоконному кабелю. Але в багатьох регіонах все ще популярна технологія PPPoE. Розглянемо, PPPoE — що це таке і розберемося в налаштуванні.
Визначення
Сам термін «PPPoE» являє собою абревіатуру зі слів «Point-to-point Protocol over Ethernet». Це високошвидкісне підключення, що використовує для своєї роботи інтернет. Різниця у порівнянні з xDSL полягає в тому, що воно застосовує процес авторизації користувача, стискає і шифрує трафік.
По суті, PPPoE-з’єднання являє собою «тунель», що прокладається у віртуальній мережі між двома її точками. Власне, звідси і назва «Point-to-point», що дослівно перекладається з англійської, як «від точки до точки».
Принцип роботи
З’єднання, що використовує PPPoe, діє за наступним принципом. Після активації високошвидкісного підключення до інтернету, створюється віртуальний «тунель» між кінцевим користувачем і сервером провайдера. Цей «шлях» інкапсулює, тобто, налаштовує інші протоколи, наприклад, IP всередині PPP. Сам же «тунель» будується поверх Ethernet.
Технологія дуже проста у використанні, але в порівнянні з телефонною лінією має набагато більше переваг. Додатковим плюсом є наявність безкоштовного шифрування даних у порівнянні з сервісом VPN.
Відмінність протоколу PPPoE від L2TP
Перш ніж порівнювати два протоколи, розберемося, що являє собою L2TP. Це протокол, який працює за принципом надання користувачам доступу в «світову павутину» через VPN-тунелювання. З англійської мови Layer 2 Tunneling Protocol перекладається як «протокол тунелювання другого рівня».
При використанні технології L2TP проводиться двоетапна перевірка. На першому кроці контролюється валідність сертифіката, встановленого в операційній системі, з даними засвідчувального центру на стороні провайдера. На другому етапі користувач проходить процедуру авторизації, використовуючи логін і пароль, отримані від компанії – постачальника послуг інтернет-зв’язку.
Основна відмінність PPPoE від L2TP в тому, що перший протокол більш простий в налаштуванні і надання доступу в інтернет з точки зору провайдера. А другий – надійніший, але для нього у користувача повинен бути маршрутизатор як мінімум з середньої лінійки. У бюджетних варіантів просто не вистачить потужності для надання працездатного і стабільного каналу доступу в інтернет.
Переваги PPPoE-з’єднання
Підключення PPPoE відрізняється декількома перевагами у порівнянні з іншими протоколами:
- Підтримкою крос-платформеністі.
- Безкоштовним шифруванням даних для користувача на відміну від VPN сервісів.
- Зручністю у використанні даного підключення для постачальника послуг інтернет-зв’язку. Просте призначення IP-адреси для кожного клієнта серед свого доступного пулу.
- Простотою в налаштування роутера PPPoE.
Налаштування PPPoE-з’єднання на Windows
Налаштування PPPoE-з’єднання відрізняється в залежності від «родини» операційних систем. Перерахуємо основні приклади: для Windows 7, 10, а також для Debian і FreeBSD. Сімейства ОС Windows майже не відрізняються один від одного в налаштуванні, за винятком невеликих нюансів.
Також якщо у користувача є PPPoE-роутер, весь процес конфігурації відбувається на ньому. В якості прикладу буде використовуватися маршрутизатор TP-Link WR841-N.
Для початку потрібно зайти через будь-який браузер веб конфігуратор роутера. На зворотному боці маршрутизатора зазначено його адресу і логін-пароль для входу:
Далі — пункт «Мережа». Саме в ньому відбувається налаштування роутера під умови провайдера. Перейти в цей розділ і в полі «Тип підключення» виставити параметр «PPPoE/PPPoE Росія». У різних моделях маршрутизаторів він називається по-різному, але слово «PPPoE» є завжди:
Заповнити поля, зазначені нижче, згідно з пам’яткою від провайдера:
Це дані, які використовуються для авторизації, вони індивідуальні. Якщо у клієнта немає резервного каналу зв’язку, залишити цей параметр в положенні «Вимкнуто»:
Наступний розділ – це додаткові налаштування типу підключення PPPoE. Якщо немає особливих приміток до інструкції від постачальника послуг інтернету, залишити все без змін:
Після закінчення процедури конфігурації активувати під’єднання через кнопку «Підключити». В кінці всіх змін рекомендується роутер перезавантажити. Перейти в розділ «Системні інструменти», пункт «Перезавантаження»:
Через дві хвилини роутер підніметься, і на робочій станції з’явиться інтернет. Саме таким способом можливо зробити підключення (високошвидкісний) «глобальної мережі» на маршрутизаторі.
Тепер розглянемо докладніше, як створити і налаштувати підключення (високошвидкісний) на OC Windows, якщо у користувача немає маршрутизатора PPPoE.
Алгоритм на операційній системі Windows 7
Щоб створити «високошвидкісний» інтернет на робочої станції під Windows 7, треба натиснути «Пуск», далі — «Панель управління» і розділ «Центр управління мережами і загальним доступом»:
У новому вікні натиснути «настроїти нове підключення або мережі»:
Пункт «Підключення до інтернету» і дотримуватися тексту:
Заповнити поля:
Ім’я користувача і пароль видається провайдером при оформленні договору на надання послуги доступу в інтернет. Після цього з’явиться інформаційне повідомлення, що підключення виконано.
Підключення високошвидкісного PPPoE на Windows 10
Далі розберемося, як налаштувати високошвидкісний доступ до мережі «Інтернет» на комп’ютері під керуванням ОС Windows 10. Натиснути на значок Windows в нижньому лівому кутку, далі — «Параметри»:
Відкриється вікно з основними параметрами. Необхідно зайти в налаштування мережевих підключень. У десятій версії це називається «Мережа та інтернет»:
У новому вікні визначити розділ конфігурування мережевих налаштувань і зайти до нього.
Далі налаштування PPPoE здійснюють, як і під ОС Windows 7.
Як підключити PPPoE-з’єднання на Linux
Спосіб підключення PPPoE на ОС сімейства Linux істотно відрізняється від підключення на ОС Windows. По-перше, будь-які зміни в системі або установка нового ПЗ вимагає наявності прав адміністратора. Інша назва – «Права root». Залежно від сімейства ОС Linux вони включаються різними способами, про які буде розказано нижче.
По-друге, в Linux-системах для налаштування будь-якого параметра, в основному, використовують термінал. Це дуже зручний і потужний інструмент, але для роботи в ньому необхідний хоча б базовий рівень знань про команди, що використовуються в ньому.
По-третє, якщо застосовується GUI — графічний інтерфейс кожного сімейства, він буде істотно відрізнятися за зовнішнім виглядом і логікою дії. Тому тут будуть вказані методи підключення тільки через термінал для найбільш популярних систем Debian і FreeBSD. Debian є прабатьком ОС Ubuntu, а значить, і в ній настройка буде аналогічною.
Ще одна важлива відмінність. В ОС сімейства Linux/Unix підвищений рівень захищеності від несанкціонованого доступу. Для будь-якого користувача система в обов’язковому порядку попросить придумати пароль.
Налаштування PPPoE на Debian
Для отримання прав адміністратора необхідно відкрити термінал шляхом натискання клавіш на клавіатурі «Ctrl+Alt+T». У вікні прописується наступна команда:
Розберемо синтаксис докладніше. Команда «sudo» — це скорочення від слів – SuperUser do. Це і є права адміністратора. «Pppoeconf» – це команда для входу в режим конфігурування протоколу PPPoE. Після її введення система попросить ввести пароль. Необхідно ввести той, що використовується на вхід в Debian. Після цього відкриється наступне діалогове вікно терміналу:
Підтвердити, що дійсно хочемо внести зміни. Потім ОС почне автоматичний пошук всіх доступних мережевих пристроїв, що займає деякий час:
По закінченні пошуку перед користувачем знову з’явиться вікно вибору:
Параметр «noauth» дозволяє відключити процес авторизації між сервером і клієнтом. Опція «defaultroute» додає в таблицю маршрутизації ОС шлях, який використовується надалі за замовчуванням. Параметр «nodetach» виводить всі помилки, здатні виникнути при пересилання пакетів PPPoE на сервер провайдера, в терміналі. Якщо не потрібно яких-небудь додаткових налаштувань, потрібно погодитися з пропозицією системи.
У наступних двох діалогових вікнах потрібно ввести логін і пароль — ідентифікаційні дані користувача, надані йому провайдером:
Є невелике уточнення. При введенні пароля сам процес ніяк не відображається на моніторі, це особливість ОС сімейства Linux. Далі знову з’явиться діалогове вікно з вибором користувача, тут просто погодитися, натиснувши кнопку «так»:
Та на передостанньому кроці система запропонує користувачу активувати функцію автоматичного підключення тільки що налаштованого підключення:
Після підтвердження всіх внесених змін відразу активувати підключення до інтернету по протоколу PPPoE:
На цьому конфігурування підключення з даною технологією завершено.
Якщо користувачеві необхідно відключити з’єднання, слід скористатися командою у терміналі – це «sudo poff dsl-provider», а відновити підключення – «sudo pon dsl-provider».
Конфігураційні файли зберігаються за шляху: /etc/ppp/peers/dsl-provider.
Налаштування PPPoE на FreeBSD
Під FreeBSD існують два варіанти настройки підключення за протоколом передачі даних PPPoE. У першому випадку використовується вбудована в ОС утиліта ppp, а в другому – mpd. Конфігураційний файл — ppp.conf зберігаються в /etc/ppp/. Власне, в нього і проводяться всі зміни. В самому файлі спочатку вказана наступна конфігурація:
Для налаштування PPPoE-з’єднання необхідно відредагувати його у вигляді:
Дамо розшифровку і пояснення до необхідних користувачеві параметрами. Команда «Set» означає, що після неї система встановить наступні параметри для себе. Директива «log» включає ведення журналу про всі дії в файл /var/log/ppp.log, «Phase» розбиває всі повідомлення в лог-файлі на етапи для зручності сприйняття. Параметр «tun» позначає віртуальне пристрій, через який здійснюється підключення. У випадку з протоколом PPPoE – це tun, тобто, тунелювання. «Comand» означає, що всі вступники команди зберігаються в журналі.
Параметр «myisp» – це всього лише найменування підключення, інформаційна рядок. Можна задати довільне ім’я. Директива «device» означає фізичний пристрій, що використовується для підключення, в такому випадку це мережева карта rl0. Параметр «PPPoE» позначає, який саме протокол використовується при підключенні.
Пункти «authname» і «authkey» відповідають за ім’я користувача і пароль відповідно. Поля «your_login» і «your_password» — лише порожні рядки, замість них необхідно ввести дані, отримані від постачальника послуг інтернету.
Команда «enable dns» говорить про те, що дані про сервери DNS слід брати з файлу /etc/resolv.conf. А значить, в цей файл слід внести дані, надані користувачеві провайдером. Вони вносяться в рядках «імен» за типом:
Параметр «add default» вказує на те, що необхідно використовувати для підключення маршрут, встановлений в ОС за замовчуванням, а «HISSADR» показує IP-адреса приєднаного до сервера.
Попередня конфігурація на цьому завершена. Тепер необхідно запустити знову створене з’єднання:
Щоб кожен раз при запуску системи не вводити вищевказану команду, рекомендується внести дані в файл автозапуску, розташований за адресою /etc/rc.conf:
У разі ручного відключення від мережі «Інтернет», набрати в терміналі команду:
А для повторного запуску просто замінити слово «stop» на «start» і натиснути клавішу «Enter».
Видалення з’єднання PPPoE
Бувають ситуації, коли користувач змінює провайдера і, відповідно, потрібно налаштовувати інший тип з’єднання. Щоб не засмічувати систему, варто прибрати зайві конфігурації за іншими протоколами. Зробити це можна трьома різними способами.
Через «Панель управління»
Перший стандартний варіант — через «Панель управління». Там знайти розділ управління мережею, далі — «Зміна параметрів адаптера». Вибрати необхідне підключення і клікнути на ньому для виклику контекстного меню, функцію «Видалити»:
Через «Диспетчер пристроїв»
Другий варіант видаляє зайвий з’єднання через список пристроїв. Для цього натиснути кнопку «Пуск», знайти значок «Мій комп’ютер» і клацнути на ньому правою кнопкою миші. У випадаючому меню вибрати пункт «Властивості»:
Відкриється нове діалогове вікно, де з правого боку — необхідний список пристроїв. Вибрати його лівою кнопкою миші:
Активувати «Диспетчер пристроїв», в ньому вибрати розділ «Мережеві пристрої», шукати схожу рядок:
Активувавши додаткове меню правою кнопкою миші, вибрати пункт «Видалити».
Через командний рядок «Виконати»
Для третього способу необхідно використовувати командний рядок Windows. Цей метод підійде тільки для просунутих користувачів. Викликати командний рядок шляхом натискання клавіш «Win+R» і там ввести «regedit.exe»:
Відкриється реєстру Windows. У ньому необхідно відшукати гілку, яка відповідає за зберігання профілів мережевих підключень. Це шлях HKEY_LOCAL_MACHINESOFTWAREMicrosoftwindows NTCurrentVersionNetworkListProfiles:
Видалити всі профілі, які починаються з символу «{».
Після цього робочу станцію слід відправити до перезавантаження.
Типові помилки PPPoE і способи їх усунення
На жаль, не завжди виходить з першого разу налаштувати підключення до мережі «Інтернет», іноді виникають помилки підключення. Перерахуємо найбільш відомі і дамо рекомендації по їх усуненню.
Коди помилок, причини виникнення і способи їх усунення:
| Код помилки | Причина | Рекомендації та поради з усунення |
|---|---|---|
| 691 | Виникає, якщо вказано невірний логін-пароль, не була проведена абонентська плата або ж це спроба повторної авторизації. | Насамперед, варто перевірити особовий рахунок у провайдера, чи справді відбулося списання абонентської плати. Наступним кроком перевірити введені логін-пароль з даними від провайдера. І третій варіант : перевірити поточне з’єднання з інтернетом. Можливо, авторизація користувача вже сталася на сайті, але сама ОС поки що не сповістила про це користувача. |
| 651 | Немає відповіді від сервера | Швидше всього, на момент запиту, що посилається клієнтом до сервера, другий був недоступний або обробляв занадто багато запитів. Варто спробувати ще раз через декілька хвилин. У разі якщо повторна спроба нічого не виправила, значить, у провайдера є проблеми і варто звернутися до них в службу техпідтримки. |
| 678, 815 | Віддалений комп’ютер не відповідає. Тут можуть бути різні фактори: фізичне пошкодження мережевого кабелю, некоректна робота антивіруса або брандмауера, тимчасово недоступний сервер провайдера. | Варто почати перевірку зі свого боку. Подивитися мережевий кабель, перепідключити його. Можливо варто просто вимкнути антивірус або перезавантажити комп’ютер. |
| 619 | Як правило, така помилка виникає на 3G-модеми за браком фінансових коштів на особистому рахунку клієнта або некоректного введення авторизаційних даних. | Спосіб розв’язання дуже простий: поповнити баланс. А другий варіант: перевірити логін-пароль, вказані в якості входу в мережу «Інтернет». |
| 769, 800 | Відсутнє мережеве підключення. | Швидше за все, з’єднання не було встановлено. Треба зайти в список доступних мережних підключень і провести ручну активацію. |
| 734 | Переривається з’єднання в процесі підключення | Два варіанти рішення: відкрити вкладку «Безпека», вибрати пункт «Небезпечний пароль» при перевірці або заново створити підключення високій швидкості. |
| 735 | Вказано неправильну IP-адресу. | У конфігурації мережевої карти зазначено отримання IP-адреси вручну, необхідно виправити на «Автоматичний режим». |
Висновки
Підключення через протокол PPPoE популярне серед провайдерів. Більшість ОС мають вбудовані утиліти для його налаштування. Всі помилки, що виникають в ході конфігурації, вже давно відомі і розроблені методи їх виправлення.
