Включення та налаштування Wi-Fi на стаціонарному комп’ютері

Як включити вай-фай на комп’ютері — найпоширеніший запит на просторах Глобальної мережі. Пов’язано це з тим, що на персональних комп’ютерах найчастіше функція підключення до бездротової мережі недоступна, для цього потрібно встановлювати спеціальний модуль. Він дозволяє настроїти і запустити доступ до мережі Інтернет. Зазвичай подібними адаптерами для підключення до Wi-Fi обладнуються переносні пристрої — ноутбуки, телефони, планшети. А ось у випадках з ПК виробники не поспішають встановлювати його. Але можна придбати модуль окремо і насолоджуватися всіма благами Глобальної мережі.

Призначення бездротового адаптера

Будь-який пристрій, який здатен працювати через бездротову мережу, може приймати дані, так і відправляти їх. Крім цього, більшість девайсів з такою можливістю підключення можуть функціонувати в режимі модему, тобто роздавати доступ до мережі інших приладів.

Про привілеї вай-фай знають багато, тому що є можливість отримати швидке з’єднання без необхідності тягнути величезна кількість проводів. Крім цього, звичайні антени, які встановлені в адаптерах, можуть працювати на досить великі відстані, щоб було зручно користуватися в будь-якій точці будинку або квартири.

Зверніть увагу! Стаціонарні персональні комп’ютери при установці модуля також можуть стати своєрідним роутером для роздачі даних.

Принцип дії роутера, або маршрутизатора, знають майже всі. Як і той факт, що майже всі планшети, телефони та ноутбуки обладнані модулями бездротового мережі. З його допомогою і відбуваються всі з’єднання. Однак мало хто знає, що вони являють собою стандартні мережеві карти, здатні знаходити і запускати роботу з мережами по повітрю. Для цього застосовується певна радіочастота.

Сьогодні переважна більшість адаптерів для Wi-Fi проводиться тільки двома брендами:

• Atheros — американська компанія, яка є виробником напівпровідників для мережевих комунікацій, частково бездротових чіпсетів;
• Broadcom — ще одна американська корпорація, виробник інтегральних мікросхем для пристроїв зв’язку. Компанія входить в 20-ку світових лідерів з продажів напівпровідників.

Важливо! Крім перелічених, існує ще безліч інших виробників. Однак ці дві є найбільш популярними.

Зрозумівши, що принцип дії маршрутизатора і звичайного мережевого адаптера максимально схожі, стає ясно, що з функціями роутера цілком можуть справлятися звичайні комп’ютери або ноутбуки. Необхідно тільки з’єднання з самою точкою доступу. Крім цього, будуть потрібні певні налаштування, створення пароля і відкриття доступу для інших користувачів.

Подібним принципом оснащені і телефони з планшетами, тільки там така послуга найбільш часто застосовується для мобільного Інтернету в стандартах 3G або 4G.

Єдиним недоліком мережевих модулів для ПК є не така велика швидкість передачі у порівнянні з маршрутизаторами. Вона складає 3 Мбайт/сек, однак цього цілком достатньо для роботи.

Як знайти пристрій до ПК

Подібні пристрої бувають двох видів:

• зовнішні. Найчастіше вони підключаються через USB вхід, який може розташовуватися на передній частині комп’ютера або задній стінці. Зручність таких приладів полягає в тому, що їх можна легко зняти і перенести для підключення до іншого ПК;
• вбудовані. Бувають двох типів: PCI і PCI-Express. Прилади подібного типу встановлюються безпосередньо під корпус стаціонарного комп’ютера і кріпляться на материнській платі. Їх набагато складніше зняти та перемкнути на інший ПК.

Важливо! За ціною портативні гаджети коштують трохи дорожче стаціонарних аналогів.

Перед вибором і придбанням потрібно чітко визначити, де буде використовуватися гаджет. Якщо в одному постійному місці, то немає сенсу переплачувати, краще купити вбудований модуль.

Крім цього, рекомендується знати, що вбудовані пристрої зазвичай мають трохи менші розміри, ніж переносні. Це пов’язано з тим, що вони не мають пластмасового корпусу. Модулі з USB підключенням виглядають як стандартна флеш-карта з антеною або відразу кількома. Вони можуть бути такі, що жорстко фіксуються або з можливістю зняття.

У другому випадку антену можна відкрутити, для цього створена звичайна різьблення. Такий прилад не займає багато місця, зручний для використання і переміщення.

Активація з клавіатури

Активувати та запустити вай-фай адаптер іноді доводиться самостійно, оскільки він не завжди може автоматично підключитися. Певні моделі комп’ютерів вимагають включати модуль апаратно і особисто користувачем. Це можна зробити за допомогою комбінації клавіш на клавіатурі. Конкретний набір кнопок залежить від виробника ПК:

• компанія виробник техніки ASUS вимагає набрати «Fn + F2»;
• для продукції корпорації DELL потрібно ввести «Fn + F12»;
• компанія «Aser» встановила таке поєднання — «Fn + F3»;
• китайський бренд «Lenovo» вимагає введення «Fn + F5»;
• для HP потрібно ввести «Fn + F12».

Як альтернативний спосіб можна виконати активацію модуля за допомогою миші. Це займе трохи більше часу, проте з ним рекомендується ознайомитися детально. Для цього потрібно виконати послідовні кроки:

1. натиснути кнопку «Пуск» і клацніть правою кнопкою миші натиснути на розділ «Комп’ютер»;
2. натиснути на «Властивості»;
3. вибрати і натиснути на розділ «Диспетчер пристроїв»;
4. у відкритому великому переліку відшукати розділ «Мережеві адаптери»;
5. під ним буде перелік доступних пристроїв потрібно активувати необхідний;
6. для активації натиснути правою кнопкою миші і вибрати пункт «Задіяти».

Зверніть увагу! В інструкції наведено алгоритм дії для операційної системи Windows 7. У випадку з іншими версіями налаштовувати можна так само. Єдиними відмінностями можуть бути назви пунктів та розділів, однак розібратися досить просто.

Запуск

Після того як всі драйвери для мережевого адаптера встановлено, система попросить зробити перезапуск. Після цього панель завдань оновиться і з’явиться спеціальна кнопка для управління налаштуваннями вай-фай. Щоб зробити з’єднання, потрібно натиснути на відповідний значок, вибрати потрібну бездротову мережу. Після цього система попросить ввести пароль, якщо такий встановлений користувачем.

Але трапляється таке, що можливий збій в процесі, і з’являються різні складності. Це може проявитися у вигляді відсутності значка на панелі, неможливість підключитися до Інтернету або відсутності передачі даних після з’єднання.

Зверніть увагу! Якщо таке сталося, рекомендується зробити ручні настройки. Для різних версій операційної системи Віндовс» це робиться дещо іншими шляхами.

Windows XP

У випадку з цією популярною версією ОС потрібно:

1. відкрити меню «Пуск», в якому вибрати розділ «Мережеве оточення»;
2. в цьому розділі відкрити «Підключення», де натиснути на «Бездротове підключення»;
3. вибрати правою клавішею миші та перейти в «Властивості»;
4. далі пройти шлях: «Загальні» — «Протокол» — «Властивості»;
5. після цього або безпосередньо перед цією настройкою слід уточнити у провайдера послуг процес заповнення полів, який відкриється перед користувачем. Найчастіше всі необхідні дані вводяться системою самостійно, але бувають випадки, коли це потрібно зробити вручну. Мова йде про DNS-шлюз, IP-адресу і деякі інші пункти. Після завершення вводу потрібно натиснути «Застосувати», однак відразу розділ не закривати. Потрібно ще відкрити вгорі вкладку «Бездротові мережі» і поставити галочку «Використовувати Windows»;
6. натиснути «Застосувати», знову повернутися в «Бездротові мережі» і вибрати необхідну для підключення;
7. ввести пароль.

Віндовс 7

Для цієї операційної системи, щоб включити вай-фай, потрібно:

1. відкрити «Пуск» і виберіть «Панель управління»;
2. там вибрати «Мережа та Інтернет» після чого «Центр управління мережами і загальним доступом»;
3. натиснути «Змінити параметри», а потім на «Бездротове мережеве з’єднання»;
4. натиснути на «Підключення», після чого система попросить вибрати з’єднання і ввести пароль.

Windows 8 та 10

Для Windows 8 та 10 процес дещо спрощено. Для цього потрібно:

1. вибрати «Пуск» в меню «Панель управління»;
2. відкрити розділ «Центр управління мережами і загальним доступом»;
3. у вікні «Бездротова мережа» встановити «Підключити», після чого так само буде стандартна процедура вибору з’єднання і введення пароля.

Налаштування

Для різних версій операційних систем можуть відрізнятися формулювання і назви розділів і пунктів. Однак основний алгоритм буде приблизно ідентичний. Сам процес установки полягає в тому, щоб відкрити необхідне вікно і ввести дані, які вимагає система.

Щоб налаштувати використання і підключення до бездротової мережі за допомогою модуля, потрібно виконати наступний набір дій:

1. відкрити розділ «Мережа», в якому вибрати «Центр управління мережами і загальним доступом»;
2. у вікні натиснути «Настроїти нове підключення або мережі»;
3. відзначити пункт «Підключення бездротового з’єднання вручну» і вибрати кнопку «Далі». Відкриється діалогове вікно з декількома полями для заповнення;
4. ввести ім’я мережі, встановити тип шифрування і рівень безпеки. Слід знати, що зазвичай пропонуються стандартні параметри, які рекомендується залишити незмінними. Наприклад, використовувати параметр безпеки AES і WPA2;
5. в якості ключа безпеки потрібно ввести пароль від домашньої мережі.

Важливо! При введенні пароля доступна послуга «Приховати символи». В такому випадку ніхто не зможе підглянути дані, що вводяться користувачем.

Проблеми і їх рішення

Після проведення всіх налаштувань і з’єднання з мережею, потрібно буде перезавантажити комп’ютер. Після подальшого запуску може не включатися автоматичне з’єднання, тому доведеться проводити самостійно вручну. Можна обрати в налаштуваннях «Запускати підключення автоматично». Тоді система буде самостійно підключатися при запуску.

Якщо є з’єднання і немає передачі даних і, навпаки, підключитися неможливо, слід перезавантажити роутер. Не завадить перезавантаження ПК, оскільки можливо стався системний збій. Але найчастіше модулі для бездротового підключення працюють без проблем.

Вай-фай на комп’ютері включити досить просто. Головне, щоб до нього був підключений спеціальний адаптер для бездротових мереж і проведені певні налаштування. Помилки можливі, але все долається, якщо слідувати описаних інструкцій вище.