В повсякденне життя міцно увійшло таке рішення, як кабелі типу вита пара. Але іноді навіть найпростіше обладнання здатне виходити з ладу. Розгалужувач для інтернет-кабелю вирішує безліч проблем, спрощує експлуатацію будь-яких різновидів кабелів.
Що таке розгалужувач для інтернет-кабелю
Такі пристрої розроблені, щоб з’єднувати необхідні кабельні сегменти. Вони допомагають з організацією кабельних вставок, нарощування довжини ліній. Завдяки застосуванню розгалужувачів якість сигналу не втрачається, навіть якщо підключається велика кількість кабелів. При виборі пристрою головне — звертати увагу на те, скільки є роз’ємів, яких вони типів. Чим більше, тим більш пристрій. Можна використовувати так званий хаб, його функціональність завжди приємно дивує.
Можна розгалужувати інтернет по одному кабелю
Існують різні роз’єми, за допомогою яких вирішується дана проблема. Один з найпопулярніших позначається як RJ-45. Трійник може мати й інше маркування.
Встановлення та підключення легко виконати самостійно. Але зовнішній вигляд пристрою може бути незвичайним із-за деякої кількості проводів, підключених всередині. Необхідно знати про підключення до такого роз’єму відповідних пристроїв.
Зверніть увагу! Головне — обжати два кабелі правильно, щоб підключити до пристроїв. Дозволяється переобтиснутити наявний кабель, щоб з ним потім можна було з’єднувати два додаткові пристрої.
Для реалізації поставленої задачі достатньо використовувати 4 жили, які залишаються вільними, адже стандартно використовуються тільки інші 4 жили з 8. Відповідне рішення — з’єднання з другим конектором. Такий варіант допустимий для розгалужувачі для інтернет-кабелю на 2 комп’ютери.
Але в деяких випадках система не працює, адже монтуються кабелі тільки з 4 жилами — такий варіант завжди дешевше, ніж 8.
Один з варіантів — установка всередині комп’ютера додаткового мережевого адаптера. Стабільність і швидкість роботи, невеликі витрати на придбання додаткового обладнання — головні позитивні риси таких систем, працюючих з Internet.
Як інтернет розділити на кілька комп’ютерів
Найпростіше вирішити цю задачу, використовуючи інструменти, доступні в операційній системі Windows. Головне, щоб всі пристрої підключалися до однієї й тієї ж мережі. Мережеві карти потрібні кабелі — ось найважливіші елементи, без яких завдання не вирішити. Інакше розгалужувачі локальної мережі не будуть працювати.
Відповідний кабель набувають для фізичного з’єднання між усіма машинами. Двома мережевими картами забезпечується головне пристрій, який і надає доступ в інтернет.
Зверніть увагу! З самого початку потрібно задати різні імена кожного комп’ютера. Для настройки параметра досить правою кнопкою миші клацнути на іконці «Мій комп’ютер». З контекстного меню переходять по пункту «Властивості».
Відповідні відомості перевіряються в закладці «Ім’я комп’ютера». Однакову робочу групу для всіх комп’ютерів встановлюють, користуючись цим же розділом.
Далі порядок виконання дій виглядає наступним чином:
- Ім’я комп’ютера можна коригувати, коли користувач натискає на кнопку «Змінити». Робоча група при необхідності змінюється у цій же вкладці.
- Обліковий запис користувача повинна називатися не так, як сам комп’ютер. Інформацію в цьому плані легко отримати, натиснувши на меню «Пуск», а потім переходячи за наступними пунктами: «Налаштування» — «Панель управління» — «Облікові записи користувачів».
- Остання вимога — встановлення однакових протоколів на пристроях, що мають відношення до мережі. Для цього переходять до «Панелі управління», потім знаходять значок з підключеннями.
- Правою кнопкою миші натискають на з’єднання, вибирають «Властивості». Головне, щоб одні й ті ж компоненти були встановлені у всіх учасників підключення. У цьому випадку розгалужувачі витої пари для інтернету виявляться досить ефективними.
Залишається перейти на властивості другий мережевої карти, встановленої на комп’ютерному пристрої. Тут переходять на вкладку «Додаткові параметри», щоб дозволити обидва види підключень, доступних для користувачів в поточний момент. Після цього інші користувачі зможуть з’єднуватися з інтернетом, який лунає з того чи іншого комп’ютера. Залишається натиснути на кнопку ОК.
Зверніть увагу! Не варто забувати про компоненті Протокол TCP/IP.
IP адресу заповнює сам користувач. Маска підмережі виставляється автоматично. Шлюз — рядок, що залишається порожньою.
У нижньому полі можна при бажанні поставити галочку навпроти опції «Отримання DNS-сервера автоматично». Ще один варіант — ручне введення IP-адреси, пов’язаного з мережевою картою. Це поле під назвою «Бажаний DNS-сервер». Після цього так званий дільник можна включати.
Джойнер і патч-корд: роз’ємні з’єднання
Джойнер — один з найпоширеніших інструментів для тих, хто зацікавлений в подовженні кручених пар або в їх ремонті. Монтери та інсталятори, що працюють з інтернет-провайдерами, найчастіше використовують саме цю технологію.
По суті, це — LAN-з’єднувач, що виглядає як маленька коробочка прямокутної форми, з двох сторін обладнана роз’ємами Rj45. У конекторі вита пара обтискається з двох сторін. Після цього її вставляють всередину джойнера.
Досить часто застосовують назва розподільника для цієї конструкції. Але такий підхід не зовсім правильний. Сплітер забезпечений двома виходами і одним входом. Мета застосування таких видів обладнання — підключення двох комп’ютерів по одному 8-жильного дроту, з використанням для кожного 4 жив. Є ще сплітер, у нього принцип дії приблизно такий же.
Патч-корди — назва одних з найбільш поширених елементів для побудови Структурованої мережі. Це як шматок багатожильного кабелю, обтиснений з двох сторін за допомогою спеціальних конекторів. Основне завдання — з’єднання різних пристроїв в одну систему. Для зручності патч-корди випускають різною забарвленням, щоб було легше експлуатувати, знаходити проблемні ділянки при їх появі.
Важливо! Недолік подібного обладнання в тому, що часто виникає необхідність в додаткових витратах. Неважливо, як вона буде називатися.
Як розділити виту пару на двопортову розетку
Алгоритм закладення витої пари в комутаційне пристрій не такий вже і складний. Для прикладу — ситуація, коли основні кабелі вже прокладені. І під розетку заздалегідь підготовлено посадочне місце. Порядок дій при таких обставинах виглядає наступним чином:
- Зовнішній шар ізоляції з кінця проводу зрізують. Для цього підходять звичайні кліщі. 4-5 сантиметрів оголення буде достатньо для отримання потрібного результату. Головне — акуратно працювати, щоб жили не пошкодилися. Якщо це все-таки відбувається, можна просто обрізати ділянку з пошкодженнями. Потім глибина надрізу регулюється, операцію повторюють. Інакше перехідник не вийде організувати правильно.
- Кожну з пар треба розрівняти, коли ізоляцію зняли. У повній зачистці робочих поверхонь необхідності немає. У кожного з контактів на майданчику свої мікро ножі. Вони підрізають ізоляцію, забезпечують надійну фіксацію, закріплюють додатково дроти.
- Розетку потрібно розібрати. Для цього лицьову панель повністю знімають. Зазвичай викладають спеціальні засувки або викручують фіксуючий гвинт. Рішення залежить від конструкції тієї чи іншої моделі. При використанні модульних розеток з останніх внутрішні елементи теж дістають.
- Кабель фіксують на модулі за допомогою стяжки. Можна використовувати інші методи, передбачені конструкцією.
- Дроти вставляються всередину фіксаторів. Підключити їх потім до системи не складе праці. Головне — дотримуватися маркування за кольорами, щоб вона відповідала застосовуваному стандарту. Жили не потрібно занурювати всередину занадто глибоко. Досить докласти сили, щоб фіксація пройшла успішно.
- Запресовування за допомогою екстрактора.
- Модуль встановлюють на місце після завершення запресовування. Підстава розетки прикручується до відповідної майданчику, якщо сам пристрій зовнішнє. Підведення кабелю при цьому повинен здійснюватися зверху. Роз’єм під конектор в результаті виконаної роботи знаходиться знизу. Якщо ж встановлюють внутрішню розетку — основу монтують у підготовленій склянці. Після завершують фіксацію пристрою.
- Прикручування лицьовій панелі.
- Коли попередні дії закінчені, можна перевіряти працездатність. Рекомендується використовувати спеціальні тестери, дають кращий результат. Але простіше просто підключити комп’ютер, щоб перевірити, чи є з’єднання.
Важливо! Правильність розпіновки — перше, що потрібно перевіряти, коли виникають проблеми. Це причина, по якої поломки виникають найчастіше.
Подовження кабелю кручених пар скручуванням
Скрутку не можна назвати кращим рішенням для подовження проводів. Швидкість з’єднання в цьому випадку часто втрачається, мережа взагалі може перестати працювати. Головна вимога — впевнено користуватися ножем і ізолентою, якщо роботу виконують самостійно власники устаткування. Така наростка може прослужити стільки ж, скільки і самі кабелі, якщо роботи виконані правильно.
Часто скрутки виконують на одному і тому ж рівні. У цьому випадку кожен провід ізолюють окремо. Але є технологія з’єднання, яка відрізняється підвищеною надійністю. Головна ідея в тому, щоб виробляти подовження на різних рівнях. Тоді контакт між сусідніми елементами практично виключений.
Особливість цього процесу полягають у наступному:
- Від зовнішньої оболонки звільняють приблизно до 10 сантиметрів кабелю.
- Такі кабелі зазвичай забезпечуються спеціальними розрізними капроновими нитками. Ними користуються, щоб очистити оболонку.
- З другим шматком кабелю виконують ту ж процедуру.
- Остаточно позбавлятися від оболонки не рекомендують. Коли з’єднання буде готове, матеріалом користуються повторно. Це не впливає на сам роздвоїтель.
Зверніть увагу! Кожен проводок витої пари зачищається приблизно на 10 сантиметрів. Головне — стежити за тим, щоб скрутки не торкалися один одного. Зачищення проводів в будь-якому випадку вимагає терпіння, акуратного підходу. Потрібно стежити за тим, щоб жили не виявилися підрізаними.
Роботу краще робити поступово, переходячи від одного елемента до іншого. Тільки в цьому випадку гарантований стабільний мережевий сигнал. Два зачищених кінця прикладають хрест-навхрест, закручують пальцями. Виходить своєрідна форма «косички». Обидва дроти повинні скручуватися один з одним, це найважливіше. Не можна допускати, щоб один дріт був прямим, а другий скручувався навколо нього. Після завершення скрутки останній згинається навпіл. З допомогою круглогубців обидва кінці притискаються один до одного. Тоді механічна міцність з’єднання буде максимальною.
Бажано для кожної скрутки використовувати окрему ізоляційну стрічку. Тоді герметичність і надійність підвищуються. Дроти укладають в оболонку одного з кабелів, потім їх накривають другим таким же елементом. Місце з’єднання стягують ізоляційною стрічкою, щоб виріб виглядав закінченим. Роздільник від цього не змінюється, як і основний принцип роботи.
Подовження і з’єднання кабелю кручених пар пайкою
Спосіб вважається найбільш надійним. Особливо його люблять радіомеханіки. Але для пайки домашньому майстрові точно треба мати певний досвід поводження з інструментами. Мобільний паяльник приходить на допомогу, якщо роботу проводять у важкодоступних місцях.
Зверніть увагу! Підготовка проводів проходить так само як і у випадку зі скручуванням. Єдина відмінність в тому, що необхідність в скручуванні відпадає. Досить утримувати вироби поруч, з перекриттям до 5-6 сантиметрів.
Розігрітий паяльник може легко пошкодити сусідні дроти, тому потрібна особлива обережність.
Інструкція по пайку мережевих проводів виглядає наступним чином:
- З обох кінців кабелю знімають зовнішню ізоляцію. Можна не обрізати, а робити поздовжні надрізи. На час конструкцію загинають, щоб потім повернути її на місце.
- Пари провідників ретельно розбираються. З кожного окремого виробу треба зняти тонкий шар ізоляції. Ніж або кусачки легко ушкоджують жили, тому рекомендується віддавати перевагу так званому «стріперу».
- Пари однакових проводів обох кабелів скручують. За кольором ізоляції легко визначити, що і до чого підходить. Зайві залишки обрізаються повністю.
- Далі йде пайка скручених проводів. Спочатку вони нагріваються, потім переходять до нанесення припою. Головне, щоб останній рівномірно розподілявся за місцем обробки.
- Спочатку ізолюють окремо кожен спаяний провід. Потім всі частини конструкції об’єднуються. Місце комутації замотують щільним шаром ізоляційної стрічки. Важливо, щоб оголених ділянок не залишалося. Інакше розподільник не буде стабільно працювати.
Зверніть увагу! Якщо дроти з’єднані таким чином, краще не виводити їх на вулицю. Забороняється використовувати їх в приміщеннях, де вологість постійно висока.
В іншому випадку ділянку вимагає додаткової герметизації. Полімерні гнучкі проводи — підходящий варіант для захисту.
Подовження інтернет-кабелів цікаво як жителям багатоповерхівок, так і тим, хто проживає у приватних будинках. Зазвичай це роблять для посилення наявного сигналу або щоб полагодити обладнання, раніше вийшло з ладу. Виконати роботу в домашніх умовах своїми руками не так вже й складно. Досить робити все згідно з інструкцією. Скрутка вважається застарілим способом, але є і більш сучасні рішення, які підходять для довгих ліній від 100 метрів і більше. Завдяки цьому буде простіше домогтися результату.
