У бездротових мережах є таке поняття, як точка доступу бездротового зв’язку. Оскільки основою протоколу передачі даних у цьому режимі є WiFi, то і точки називаються точками доступу WiFi. У цьому матеріалі буде докладний опис того, що таке точка доступу, чим вона відрізняється від маршрутизатора, як налаштувати точку доступу бездротової мережі, змінити її параметри, додати підключений пристрій.
Щоб визначити, що таке точка доступу, потрібно зрозуміти, чим вона відрізняється від роутера (маршрутизатора). Роутер – це пристрій для роботи в мережі, що дає змогу організувати підключення до цієї самої мережі (Інтернет) для одного або декількох пристроїв. Маршрутизатор визначає тимчасові IP-адреси для кожного під’єднаного пристрою, з’єднує їх у LAN і організовує підключення до інтернету через провайдера.
Варто сказати, що ТД – це окремий пристрій, а не роутер. Два цих поняття дуже схожі, але не є одним і тим самим, хоча можна сказати, що ТД – це усічений маршрутизатор. Відмінність у тому, що роутер створює мережу і може підключати до інтернету з присвоєнням IP-адреси, а точка дає змогу під’єднатися до вже створеної “павутини” через пристрій, під’єднаний до цієї мережі.
Основне завдання ТД – організація підключення до мережі інтернет за допомогою WiFi у різних режимах роботи: моста, точки, ретранслятора тощо. Вона не може роздавати адреси пристроям, не має вбудованого брандмауера і не може підключитися до провайдера. Вона отримує підключення до інтернету від роутера і роздає його. Деякі прилади на ринку можуть робити все те, що робить роутер, але використовуючи водночас інші протоколи передавання даних на кшталт Static IP.
Важливо! Ще одна відмінність точки – наявність тільки одного роз’єму для мережевих підключень. Роздача інтернету по кабелю за допомогою неї неможлива.
Точкою доступу може стати телефон або планшет. Зробити це можна стандартними можливостями ОС Android або використовуючи спеціальні програми. Варто звернути увагу, що роздавати вийде тільки мобільний інтернет за підключенням GSM, 2G, 3G, 4G. Налаштувати роздачу від WiFi не можна.
Починаючи з версії Android 2.3, операційна система дає змогу виступати транслятором з’єднання для інших телефонів, планшетів і ноутбуків з WiFi модулем. Перед створенням ТД потрібно переконатися, що передача даних у мобільній мережі ввімкнена.
Наступну послідовність дій проводили на прикладі смартфона LG з версією Андроїд 5.0:
Щоб увімкнути передачу даних мобільною мережею, потрібно зайти в Налаштування (Параметри), вибрати пункт Бездротові мережі та зайти в Мобільний інтернет (дані).
На системі найбільш ранніх версій налаштувати можна так:
Створення відбувається один раз. Після цього на панелі повідомлень з’явиться значок, а ввімкнути точку можна буде, активувавши повзунок у налаштуваннях мережевих підключень.
Крім стандартних засобів Андроїд, є багато програм, що дають змогу організувати точку доступу. Найпопулярнішими є: MyPublicWiFi, mHotspot, Osmino та інші. На прикладі останньої програми нижче буде представлена інструкція з налаштування.
Спочатку потрібно завантажити і “поставити” додаток з офіційних джерел: офф.сайту або Play Market’a. Після цього потрібно відкрити його, задати параметри мережі та “роздати” її. Після цих дій телефон перейде в режим модему. Щоб відключити hotspot, потрібно зайти в застосунок і завершити роздачу трафіку. Усе робиться простіше, ніж у стандартних налаштуваннях телефона, але є одне “але”: якщо в останніх виставлено щось не так або застосунок не може отримати доступ на їхню зміну, то точка не створиться.
Зробивши все правильно, людина все одно може зіткнутися з труднощами, які полягають у моментах, пов’язаних із:
Антивірусні програми, які захищають пристрій у режимі реального часу, часто блокують усі підключення до мережі. Перед створенням і ввімкненням ТД слід налаштовувати або вимикати фаєрвол у тих самих налаштуваннях.
Віруси можуть потрапити в пристрій із додатками, установлення яких було здійснено не з офіційних джерел. Для їх усунення антивірус, навпаки, слід увімкнути і перевірити систему простим скануванням. Якщо це не допомагає, то можна встановити “сильнішу” програму.
Важливо! Можна відстежити вірусну програму самостійно. Для цього необхідно зайти в диспетчер додатків (завдань) і з’ясувати, яке несистемне програмне забезпечення має права з контролю мережевих підключень, видалити його. Після цього знову ввімкнути пристрій і перевірити підключення.
Можливий ще варіант, що передбачає скидання всіх налаштувань телефону до заводських. Для цього потрібно:
Як уже було сказано, роутер – та сама ТД, але з великою кількістю функцій, тож він формально вже нею є. Випадків, коли потрібно під’єднати роутер до іншого роутера як точку доступу, не багато. Найчастіше це робиться для того, щоб роздавати інтернет від одного маршрутизатора на велику площу в кілька поверхів, встановлюючи на кожному з них роутер як точку доступу. Також маршрутизатори можуть працювати в режимах моста і репітера.
Для того, щоб з’єднати два роутери, потрібно головний і режимний пристрої підключити мережевим кабелем. Підключатися вони повинні по портах локальної мережі LAN.
Далі потрібно зайти в налаштування підлеглого апарату, які розташовані за IP-адресою 192.168.1.1. Перейшовши в них, потрібно вибрати Адміністрування, а потім поміняти Режим роботи на режим “Точка доступу (AP)”. Заточені під використання в якості ТД роутери mikrotik і ubiquiti. Мікротік дає змогу автоматизувати роботу hotspot’a завдяки спеціальним програмам.
Таким чином, у налаштуванні та управлінні точками доступу WiFi на різних пристроях немає нічого складного. Вона відрізняється від роутера набором виконуваних функцій і тим, що являє собою окремий пристрій.
Ми використовуємо файли cookie для максимальної зручності користувачів. Перебуваючи на сайті, ви приймаєте правила використання файлів cookie.
Privacy policy